Вони моніторять, перевіряють, перекладають. Знають англійську, можливо навіть сіндхі чи амхарську й відрізняють Раду Європи від Європейської Ради. Вони журналістки-міжнародниці й вони діляться особливостями роботи міжнародного відділу на своїх телеканалах.

суспільне через Олександру Чернишук

Олександра працює на Суспільному з травня 2015. Тоді «Перший національний» вже змінив свій логотип на UA:Перший, а Верховна Рада ухвалила ЗУ «Про суспільне телебачення та радіомовлення». UA:Перший обрала, бо не хотіла бути ґвинтиком.

– на комерційних каналах ти – маленький ґвинтик у великому механізмі, який виконує чітко поставлені завдання. На ЮА:Перший є можливість розвиватися, пропонувати свої теми та креативити.

Олександра каже, що і зараз UA:Першому далеко до суспільного мовника, але вони «крокують вперед».

– велика перевага ЮА:Першого – незаангажованість і відсутність цензури. З осені ми запустили 5 ранкових випусків, тепер будемо ще оперативнішими.

закордонні новини із закордону

Олександра каже, що чим більше власних кореспондентів має телеканал – тим краще для глядача. Бо найточніша інформація та, що отримана з місця події.

– ЮА:Перший періодично відправляє своїх журналістів закордон. Тільки цього року ми були в Бельгії, Естонії, Німеччині – слідкували за самітами НАТО, бізнес форумом «Східне партнерство», формуванням Бундестагу. Крім цього, з телеканалом співпрацює “Голос Америки”, тож ми маємо постійні включення й звідти.

Також UA:Перший є членом Европейської мовної спілки (EBU), тому канал використовує відеоматеріали звідти. Телеканал бере «сире» відео та перероблює його на новинний сюжет, додаючи власну начитку (начитування тексту сюжету), обираючи порядок кадрів та можливі коментарі експертів/експерток.

принцип відбору новин

– Перше, що я питаю себе, коли шукаю новини для ефірів – чи цікаво це буде дивитися глядачеві і чи важлива для нього ця новина. Далі усе за журналістськими стандартами: масштабність охоплення події, наближеність в часі і просторі, актуальність. 

Олександра каже, що формат суспільного дозволяє брати в ефір соціально важливі теми, якими зазвичай нехтують комерційні  телеканали.

– Я завжди намагаюсь перевіряти інформацію в кількох джерелах. Тому, якщо бачу незрозуміле мені пояснення, наприклад не поширений (мовний – авт.) зворот, шукаю додаткову інформацію в інших джерелах. 

Між сюжетом про смерть одного українця в Туреччині та сюжетом про загибель 100 людей в Індії, Олександра обере сотню людей з Індії.

роль міжнародних новин на каналі

На UA:Першому виходить окрема програма, присвячена міжнародним новинам – «Новини.Світ». Новини на цю програму, а також міжнародні сюжети на загальні випуски новин готує команда із 10 людей. Серед них ведучі, випускові й редактори. Також до команди міжнародників доєднуються журналісти із загального ньюзруму.

– У вечірньому випуску новин може бути три сюжети на міжнародну тематику, а може не бути жодного.

Серед найважливіших інформприводів останнього місяця Олександра називає: формування коаліції в Німецькому парламенті і рішення Дональда Трампа перенести американське посольство з Тель-Авіва до Єрусалиму.

– Фактично, це означає визнання США Єрусалима – столицею Ізраїля. Хоча ООН, членом якої є Сполучені Штати, вважає це місто одночасно столицею і ізраїльтян і палестинців.


міжнародна журналістика другорядна?

Міжнародну журналістку Олександра називає найскладнішою.

– журналіст українських новин має розумітися на питаннях, пов’язаних з Україною, розбиратися в політичному, культурному і соціальному житті країни. А журналіст-міжнародник має бути обізнаним в політичному і культурному житті усіх без винятку регіонах світу. Це людина, яка за короткий час (тому що це прямі ефіри) має із сотні новин вибрати найцікавіші і найважливіші для своєї аудиторії. Це робота з великим об’ємом текстової та відеоінформації. 

Другорядність міжнародно тематики Олександра не відчуває, проте каже, що є інша проблема:

– багато редакторів українського телебачення не вміють виокремлювати важливе в міжнародних новинах. Тому в ефір ідуть усі підряд міжнародні новини, особливо, якщо потрібно заповнити випуск. 

хто у пріоритеті?

– Спеціально ми не акцентуємо увагу на жодній з країн світу.  Але сюжетів з Росії виходить в ефір дійсно дуже мало (я б сказала, майже нуль). Така ситуація відбувається тому що, Росія визнана Україною  державою агресором. У цьому випадку можна нехтувати збалансованістю. Сюжети зі США виходять в ефір часто з об’єктивних причин. Сполучені Штати нині – світовий лідер, і рішення їхніх лідерів впливають на весь світ, а також і на Україну. 

Цієї осені Олександра стажувалася в Німеччині, також на суспільному мовнику – Deutsche Welle. Мовник випускає інформацію 30 мовами світу. Є в них і українська редакція, яка включає дві частини: онлайн, яка займається сайтовими новинами та аналітикою; відео-редакція, що працює на Facebook і YouTube-сторінки.

що мені найбільше сподобалося в українській відео редакції (саме там я стажувалася) – це їхнє прагнення не виробляти власне новини, а намагатися на кожну подію подивитися з цікавого кута зору. А ще я в захваті від їхньої прискіпливості до перевірки фактів. Цього, на мою думку, потрібно повчитися українському телебаченню.

Інтер через Віталію Кушмирук

 

Віталія прийшла на Інтер у грудні минулого року. Називає цей канал «старожилом укржурн».

Вплив інтересів власників на свою роботу журналістки-міжнародниці не відчуває.

хочеш бути закордонним власкором – тобі на Інтер

Приватний мовник має власкорів у США, Німеччині, Бельгії, Ізраїлі, Британії. Віталія каже, що цього цілком достатньо, бо вони «покривають майже всі головні події».

– як для українського телеканалу це добре. Якби канал був міжнародним, тоді треба були б власкори і в інших, більш віддалених, та менш впливових частинах світу.

 

Для міжнародних сюжетів на Інтері використовують підписку на платні інформагенства, відео з інтернету та інформацію, яку надсилають власкори з інших країн.

неприродній відбір

Віталія говорить, що у відборі новин вже допомагає інтуїція.

– Керуюся насамперед наближеністю до України.

Також визначає  такі критерії:

  • вплив на міжнародну спільноту, на авторитетні держави/організації;
  • ті події, що мають вирішальну роль або взагалі якось впливають на зони конфліктів;
  • явища, пов’язані з важливими довготривалими процесами;
  • якщо аварії/інші нещасні випадки: велика кількість жертв або вплинуло на когось/щось важливе у світі.

– Я про зірок, наприклад, новини майже не беру, але деякі мої колеги люблять. Тому, певно, тут багато суб‘єктивних моментів.

Між сюжетом про смерть одного українця в Туреччині та сюжетом про загибель 100 людей в Індії, Віталія обере українця в Туреччині.

місце міжнародки на каналі

Вагомість міжнародної тематики на каналі визначає велика кількість власкорів.

– Зазвичай кожен із власкорів робить на вечірній випуск по сюжету. Загальної цифри сюжетів на випуск немає, кожного разу по-іншому. Залежить від інформаційної картини дня. Інколи буває більше міжнародних сюжетів, інколи більше українських. Всього випуск 40 хвилин, а що там буде – вибір команди в конкретний день.

Другорядність міжнародної тематики Віталія, як і Олександра, на каналі не відчуває. Говорить, що для неї міжнародка – центр всієї роботи.

хто в пріоритеті на Інтері?

Віталія каже, що в редакційній політиці немає вказівки на країни, про які можна писати,  а про які – ні.

– Є речі, які більше впливають на світові процеси, є ті, що більш цікаві нашій аудиторії (на думку журналістів). І тому може бути, що якісь із країн лишаються в тіні. Африканські, наприклад.

Серед найактуальніших новин останнього місяця Віталія називає: переворот в Зімбабве, США і летальна зброя для України, одруження Принца Гаррі, Мінські переговори, авіаобстріли в Сирії, Трамп, який визнав Єрусалим столицею Ізраїлю.

де складно?

– Міжнародна інформація взагалі може бути малодоступна, її важче перевірити. Але це теж неоднозначно, бо ж бувають різні ситуації. Складно перекладати синхрони, різні мови можуть давати різні відтінки значень.

Віталія говорить, що інколи допускає помилки під час перевірки інформації, проте в ефір з помилками ще нічого не випустила.

Фото надані інтерв’юйованими
Ольга КИРИЛЕНКО