Тема цьогорічного медіафоруму – реформація масової комунікації.

Як минулого року, так і цього була можливість самостійно обирати спікерів,  теми яких зацікавили найбільше. Паралельно функціювали 2 руми.

Нашу увагу привернули такі спікерки та спікери: Руслан Кухарчук, Денис Гореньков, Володимир Гагунський, Мелісса Гаррісон, Вадим Карп’як, Олег Саакян, Олексій Арестович, Дмитро Литвиненко. Більше про дискусії та запитання під час них – у нашому матеріалі.

На годиннику 11:00 і ми вбігаємо у готель Niwki-Hall до великої зали, де уже розпочинається відкриття. Прямуємо на реєстрацію. Лише тоді починаємо дихати спокійніше, в унісон вимовляємо «встигли».

11:20 і Руслан Кухарук  –  ведучий  та президент «Новомедіа» бере вітальне слово та відкриває міжнародний «Новомедіа форум», повідомляючи, що сьогодні будуть говорити про реформацію з 31 спікером.

Координатор проекту «Місія Євразія» Денис Гореньков розповідає про завдання журналістів:

Ваша місія вміти знаходити правду, у нашому світі так мало правди. Хочу вам нагадати про цю місію. Бажаю вам віри та професіоналізму. 

Наступним слово взяв священик з Мелітополя – Володимир Гагунський.

Слово – це інструмент, як подаси так і вплине;

– Журналістиці можна повчитись, але коли є талант, то створюється новий журналістський тренд. Треба мати талант, щоб бути попереду і вести інших за собою.

О 12:00 розпочався перший тренінг, нам запропонували обрати собі рум. Ми вирішили залишитися у великій залі та зосередитися на спічі Мелісси Гаррінсон, яка розповіла про своє життя та професійну діяльність у штатах.

Це була розповідь не лише про професійне, але й про особисте. У спічі вона згадує, що саме підштовхнуло висвітлювати  різні надзвичайні ситуації та життєві події – її маму  вбили. Вона вирішила, що про таке мовчати не можна. Про це треба говорити:

– Я хотіла відкривати важливі історії. Не просто історії, а особливі історії людей, про які ми маємо привілей розповідати.

Після цього колеги намагалися оберігати її від важких новин та замінювати їх на так звані «soft news»-м’які новини.

Також, мова йшла про проект The media project. На цю платформу можна надсилати  життєві історії  на різну тематику, і якщо вони зацікавлять редакцію, то можуть бути опублікованими на сайті цього проекту.

Ми любимо історії, які описують людей, викликають емоції або дають новий досвід.

О 14:00 розпочався наступний тренінг, який проводив ведучий «Свободи слова на ICTV» Вадим Карп’як.

Коли журналіст бере інтерв’ю, то мусить бути адвокатом диявола і у всьому сумніватись;

– У людини є два ока, щоб бачити, два вуха, щоб слухати, один рот щоб говорити;

– Мова – це ваш інструмент і нею можна робити що завгодно;

– Іноді людей треба розговорити;

– Журналістський стандарт – це те, що робить журналіста журналістом;

– Ми б уникли багатьох помилок,якби журналісти не писали заказуху.

Запитання із залу: що робити, коли у тебе в студії сидить дитина, а тобі потрібно у неї взяти інтерв’ю?

– Із дітьми і важко, і легко водночас. Але я думаю, що подарунки чи цукерки, якими можна їх пригостити, дозволять нам зачепити цікаву тему.

Також він порадив прочитати усім охочим книгу Браяна Капрана «Міф про раціонального виборця».

О 15:45 ми знову обрали собі нового спікера та пішли у великий зал. Олексій Арестович, військовий і політичний оглядач, показав нам, як Росія сприймає Україну, та які її плани щодо нас, якою є стратегія. Також він розповів про суть інформаційно-психологічних операцій, прийоми та способи протистояти їм.

 – Ціль Росії – це створення хазяйки, яка готує на кухні (хазяйка – це Україна, авт.)

Він мав на увазі створення з України об’єкта, який не буде задумуватись про глобальні речі.

– Проти нас ведеться неоголошена війна.

О 16:45 Олег Саакян поговорив з нами про пропаганду:

Коли людина потрапляє під вплив пропаганди, вона стає її співавтором.

– Завдання пропаганди не переконати, а забезпечити прийняття світу через той алгоритм, який ти задав.

О 17:45 у малому залі відбувалась  повторна зустріч  з Меліссою Гаррінсон, яка розповіла про конфлікт адміністрації теперішнього президента Дональда Трампа з американськими журналістами:

– Саме медії дали доступ президенту до влади;

– Він розмовляв з нами таким тоном, яким зазвичай  політик не говорить.

Другого дня ми послухали рівненську журналістку Інну Білецьку. Вона розповіла про роботу поза столичними редакціями, про локальну журналістику та джерела інформації в ній.

11:15 ми знову повертаємось у великий зал, де проголошував свій спіч журналіст СТБ Дмитро Литвиненко. Він розповів аудиторії про блокбастер у новинах, поділився своїм досвідом щодо створення серіалів у новинах.

– У сюжетах важливо розказувати про певну ситуацію. А у серіалі головна штука – це герой, персона. Усе дуже персоналізовано. От прикладом є «Доктор Хаус». Ми слідкуємо за грою. Серіал дає нам можливість робити дуже сильного героя.

– Ми маємо показувати не тільки інформаційні синхрони. Ми можемо показувати емоційно ті моменти, де буде зачеплено цього героя. У серіалі ти забуваєш, що працюєш на інформаційній програмі. Там нема такого стендапу журналіста. Журналіст там є актором. Я знімаюсь  режисером, сценаристом і актором.

– Коли ви кажете про труби, то не важливо що, важливо як. Ви повинні ті труби подавати так, щоб глядач був готовим це сприйняти. Нам потрібно максимально спростити сприйняття інформації. Зараз у мене за тиждень буде серіал про судову реформу. Як ви думаєте це легко робити? А мені треба, щоб глядач усе це їв і був задоволений.

– Якщо ти підеш у складності, ти вб’єш серіал. Ти маєш усе робити у схемах, усі блокбастери робляться за математичними схемами. Там є чітка структура. У кожен момент я знаю, коли і що має бути. Якщо ти від того відходиш, то  блокбастера не буде. Треба кидати все у певний момент.

Авторка: Юлія Кучерук
Фото: офіційний сайт Новомедіа