Сьогодні тема фемінізації мови проходить повз контрольно-пропускний пункт несприйняття у суспільстві. У той же час фемінітиви учителька, медсестра, повія – здивування, осуду й звинувачень у бік кар’єрних амбіцій не викликають. Чому діють подвійні стандарти та для чого жінки самі обирають чоловічий рід – розказує завідувачка ґендерної лабораторії кафедри культурології НауОА, кандидатка філософських наук Марія Петрушкевич.

-Зі мною був такий випадок, коли я вперше в побутовій ситуації звернула увагу на вживання фемінітивів. Я була в магазині, де продавався одяг, який переважно був жіночим. Сиділи дві продавчині й вони між собою говорили: «От дивися, у нас переважно покупці – жінки. Але чому в мові немає слова-позначення покупця для жінки?»

От дивися, у нас переважно покупці – жінки. Але чому в мові немає слова-позначення покупця для жінки?

Люди абсолютно далекі від якихось мовних питань, задавали такі запитання.

Коли є варіація

Марія Петрушкевич каже, що фемінітиви показують лояльне ставлення до оточуючих, варіативність і гнучкість мислення.

-Фемінітиви – це спосіб самовираження. Коли мені пишуть доцент Петрушкевич М.С., кандидат філософських наук – незрозуміло, хто цей М.С. є: це чоловік чи жінка. І це стосується всіх офіційних документів.

Марія говорить, що не всі професії були абсолютно чоловічим від початку свого існування.

-У шахтарській справі, між іншим, на початку 20 століття брали участь і жінки, і чоловіки. Жінки працюють у шахтах і сьогодні, але стереотипно вважають, що це виключно чоловіча професія. Назва має значення. І якщо ми говоримо лише про чоловічий рід і не можемо собі уявити варіативу жіночого роду, то виходить, що жіночого роду просто не існує. І такої професії немає для жінок.

А якщо є можливість варіації – чому б її не використовувати?

Запитуємо, чи виправила б Марія людину, яка на науковій конференції назвала її дослідником.

-Ні, не виправила. Це питання виховання цієї людини, рівня її освіченості. Не важливо, як називають нас інші, важливо, як називаємо ми себе самі.

Чому жінкам подобається бути чоловіками?

Ставимо питання щодо жінок, яким не подобається, коли стосовно них вживають фемінітив, і можливі причини.

-Якщо взяти два слова «поет» і «поетка», то часто вислів «найкраща поетка України» сприймається як найкраща лише серед жінок, а не серед усіх поетів. Чоловічий рід – універсальний. Це говорить, що ця людина займає якусь позицію щодо всієї професії чи всього виду діяльності. Якщо ми вживаємо фемінітив, то вважають, що ми акцентуємо увагу на статі. Жінки не хочуть, аби стосовно них вживали фемінітиви, бо не вважають себе винятками.

Жінки не хочуть, аби стосовно них вживали фемінітиви, бо не вважають себе винятками.

Це пов’язане із світоглядом, із звичністю використання мови. У школі, побуті, літературі ми частіше послуговуємо чоловічим родом, це є звично.

Чому жінка прибиральниця, але не босса?

-Фемінітиви свідчать про певний вид діяльності людини. У жіночому роді найчастіше використовують професії, які є обслуговуючими або які є непрестижними у суспільстві.

У жіночому роді найчастіше використовують професії, які є обслуговуючими або які є непрестижними у суспільстві

У той час, як престижні професії, особливо якісь керуючі посади, вживають у чоловічому роді. І взагалі керівника, директора ми найчастіше уявляємо як чоловіка. Коли говоримо «директор», ми використовуємо ніби як універсальне поняття, а коли «директорка» – ніби акцентуємо увагу на статі, а потім на її роботі.

По ту сторону

-Але є й інший бік: наприклад, медсестра і медбрат (у мовному переліку професій зазначається медсестра). І не знаю, чи до сьогодні так, але раніше записували у трудову книжку чоловіку, що він – медсестра. Те саме стосується балерини: спочатку балерини-жінки, а потім у балеті з’являються чоловіки. І як їх називати: балеринами чи балерунами? Тобто мова також дискримінаційна стосовно чоловіків.

 …мова також дискримінаційна стосовно чоловіків.

Ще є слово «нянька», але немає слова на позначення чоловіка, який займається такою діяльністю. Колись був такий радянський фільм «Вусатий нянь», там де чоловік у садочку працював. Та ситуація виставлялася ненормальною, і взагалі чоловік у дитячому садочку – це ненормально, чому так? Це ж дискримінація, і вона в мові також проявляється.

 

Авторка: Ольга Кириленко

Фото: Тетяна Москаль, Анастасія Тух